Після тривалого періоду онлайн навчання ми нарешті зустрілися. Попри таку важку для всіх пору ми змогли знайти час аби побачити рідні обличчя — одногрупників та улюблену кураторку Стамбульську Тетяну Ігорівну.
Такі моменти цінуєш найбільше, адже нічого не замінить живого, теплого спілкування за чашкою кави.
Ми вже такі дорослі… ПОк-42
Ех, як же швидко час летить…